Бій під Уневом
| Бій під Уневом | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга світова війна Бої УПА | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Українська Держава[1]
|
.svg){kind=small} Каральні війська СРСР
| ||||||
| Командувачі | |||||||
 Дмитро Карпенко-«Яструб» Володимир Зобків-«Кос» «Довбня»
|
| ||||||
| Військові сили | |||||||
 УПА
|
 НКВС СРСР | ||||||
Бій під Уневом — бій між внутрішніми військами НКВС СРСР і силами ВО-3 «Лисоня» УПА-Захід, що відбувся з 30 вересня по 1 жовтня 1944 року неподалік монастиря Унівська лавра. Закінчився тактичною перемогою радянських військ та уникненням оточення основних сил українських повстанців.
Бій відбувся 30 вересня 1944 року, біля монастиря Унівська лавра. З боку УПА бій прийняв курінь «Сіроманців» (сотні «Бурлаки», «Полтавці» та «Сіроманці»), сотня самооборони із Рогатинщини Володимира Зобківа-«Коса»[2] та сотня «Довбні». Протистояла українським повстанцям 19 бригади внутрішніх військ НКВС чисельністю до 1500 вояків[3]. Більшовики застосували важку зброю, включно з танками та розвідувальними літаками.
30 вересня розвідники повідомили про прибуття до Унева військ НКВД, які готуються до наступу. Це був оперативний склад Перемишлянського райвідділу НКВД та підрозділи 208 стрілецького батальйону 19 бригади внутрішніх військ НКВС.
Від 9 ранку до 23 години вечора війська НКВС, при підтримці гармат, мінометів, танків, провели 22 атаки, які було відбито українськими повстанцями[4]. Вояки УПА кілька разів контратакували. Вночі, попри щільну лінію оточення, розділені на невеликі групи упівці «просочилися» крізь оборону більшовиків і відступили в напрямку Пнятина. НКВС почало переслідувати повстанців, за підтримки легких танків.
У Пнятині радянський наступ зупинив Дмитро Карпенко-«Яструб», особисто підбивши з протитанкової рушниці один із танків. Втрати УПА становили — сімнадцять убитих і двадцять п'ять поранених під Уневом, сім убитих та вісім поранених в Пнятині.
Про бій під Уневом згадано у передріздвяному привітанні Головного командування УПА Романа Шухевича, нарівні з Гурбами[5]. Між селами Словіта та Унів глибоко в лісі збереглася пам'ятка цих героїчних подій. Це камінь-пісковик з викарбуваними словами:
|
Тут 30 вересня відбувся переможний бій куреня УПА під командуванням Карпенка «Яструба» з московсько-більшовицькими окупантами[6]. | 
|
- Не одна вже хмара (Пісня про бій під Уневом)[7].
Українська народна пісня
|
|
Не одна вже хмара І синя, і чорна Не було й не буде Хлопці, в бій готуйтесь! Бурлаків, Полтавців, Тріскіт кулеметів, Відступаєм в Пнятин... Суне знов голота: Вночі відв'язались, З двох сторін уранці — |
|
- Губка Іван Миколайович. Пирятин: перемога і трагедія: (Пирятин, Зубейки, Луцики, Синьковичі) / І. М. Губка . — Львів: Укр. технології, 2002 . — 286 с. : іл.,2 л. карт .
- Губка Іван Миколайович. Унівська битва / І. М. Губка. — Львів: Афіша, 2004. — 131 с. : іл.
- Губка Іван Миколайович. Дорогою боротьби / І. М. Губка. — Львів: Афіша, 2004.
- Хроніка сотні "Бурлаки" // Електронний архів Українського визвольного руху. — Грудень 1945.
- ↑ Згідно з Актом відновлення Української Держави.
- ↑ Соколовський В. Сотенний «Кос» // Мельник В. Рогатинці в боротьбі за 56 волю. — Івано-Франківськ, 2005. — С. 103—107.
- ↑ Літопис УПА нової серії, Том 12. Хроніка сотні Сіроманців на с.494-496. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
- ↑ Наддніпрянський яструб. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
- ↑ Командири і бійці УПА. Передріздвяне привітання Тараса Чупринки передріздвяне звернення Тараса Чупринки, головнокомандувача УПА, до командирів і бійців. avr.org.ua. Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 8 листопада 2015.
- ↑ Пам'ятний знак воїнам УПА
- ↑ За волю України. Антологія пісень національно-визвольних змагань. Упорядник Євген Гіщинський. — Луцьк: Видавництво «Волинська обласна друкарня», 2002. — 316 с